Договори передбачені Сімейним кодексом

Найчастіше нотаріус посвідчує такі договори передбачені Сімейним кодексом

Для заполнения данной формы включите JavaScript в браузере.

Ахматова 22

shrestha69y@gmail.com

0675088649

0674645261

Шлюбний контракт

Особи, які висловили бажання зареєструвати свій шлюб, а також подружжя, мають можливість укласти договір, який визначає різні аспекти сімейного життя, такий як майнові права та обов’язки. Цей документ, відомий як шлюбний договір, концентрується на майнових відносинах між чоловіком і дружиною як під час шлюбу, так і у разі розлучення.

Одна з особливостей шлюбного договору полягає в тому, що він не регулює особисті відносини подружжя. Цей вид договору призначений виключно для вирішення майнових питань. Важливо відзначити, що він не може втручатися у особисті відносини між чоловіком, дружиною та їхніми дітьми. Шлюбний договір також не може обмежувати права дитини, встановлені Сімейним кодексом України, і не може поставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне положення.

Якщо шлюбний договір укладено перед реєстрацією шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу. 

У разі укладення шлюбного договору після укладення шлюбу, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.

На що звернути увагу

Аспекти, які слід враховувати у шлюбному договорі:

1. Визначення спільного майна та його розділу.
2. Установлення часток у спільному майні.
3. Права до майна, отриманого під час підприємницької діяльності.
4. Права до майна, набутого до шлюбу (наприклад, квартири за договором купівлі-продажу).
5. Права до майна, отриманого як подарунок.
6. Права до майна, яке здобуто особистими коштами під час шлюбу.
7. Права до спадщини.
8. Зобов’язання стосовно непрацездатних членів родини.
9. Фінансові відповідальності подружжя та управління сімейним бюджетом.
10. Визначення сум, на які потрібна згода обох подружжя для покупок.
11. Визначення впливу одного з подружжя на підписання угод, пов’язаних з підприємницькою діяльністю.
12. Забезпечення місцем проживання для подружжя.
13. Відповідальність за витрати на укладання та легалізацію шлюбного договору.

Документи для шлюбного договору

Для оформлення шлюбного договору (шлюбного контракту) знадобляться такі документи:

  1. Паспорт;
  2. Реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний (податковий) номер);
  3. Свідоцтво про реєстрацію шлюбу (якщо особи вже перебувають у зареєстрованому шлюбі);
  4. Довідка, видана органами РАГС, що підтверджує, що особи подали заяву про реєстрацію шлюбу (якщо особи не перебувають у зареєстрованому шлюбі).

Умови оформлення шлюбного договору

Шлюбний договір можуть укладати як майбутні, так і вже одружені громадяни. Він може визначати майнові зобов’язання між чоловіком і дружиною, включаючи їхні обов’язки перед дітьми, при цьому обов’язково повинен бути нотаріально засвідчений.

Жінка може укладати шлюбний договір, якщо їй виповнилося 17 років, а чоловік – після досягнення 18-річного віку. Якщо один з подружжя молодший, вони можуть укладати шлюбний договір лише за наявності письмової згоди батьків чи опікунів.

Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини між подружжям та їхніми дітьми, і не повинен ставити одного з подружжя в невигідне матеріальне положення. Він також не може впливати на права дітей чи зменшувати їхні права, що встановлені законом.

Шлюбний договір має включати строк його дії, умови перегляду, внесення змін та може встановлювати умови, які будуть діяти після розірвання шлюбу. Якщо потрібно змінити вже існуючий шлюбний договір, це також повинно бути засвідчено нотаріально.

Якщо шлюбний договір укладено до шлюбу, він набирає чинності при укладанні шлюбу. Якщо договір укладено подружжям, він набуває чинності після нотаріального засвідчення.

Шлюбний договір дає можливість визначити, яке майно, набуте під час шлюбу, є спільною власністю, а яке – особистою. Без шлюбного договору будь-яке набуте у шлюбу майно вважається спільною власністю подружжя.

У шлюбному договорі можуть бути визначені умови, за яких родичі одного з подружжя можуть користуватися їхньою спільною оселею. Також можна домовитись про разові виплати або встановити регулярні витрати на утримання.

Якщо в шлюбному договорі зазначені розміри та строки виплати аліментів, і чоловік, який брав на себе ці зобов’язання, їх не виконує, аліменти можуть бути стягнуті на підставі виконавчого напису, який видає нотаріус.

Договір про сплату аліментів на дитину

Розлучення сімейної пари не звільняє батьків від обов’язку утримувати дитину до її повноліття, і цей обов’язок однаковий для обох батьків. У разі розлучення найзручнішим способом виконання цього обов’язку є виплата аліментів одним із батьків, переважно батьком, на утримання дитини.

Аліменти – це кошти, які виплачуються на утримання дитини, і вони можуть бути виплачені за добровільною згодою одного з батьків, нараховані з його заробітної плати або пенсії, або виплачені відповідно до укладеного між батьками договору про сплату аліментів. Якщо особа, яка повинна виплачувати аліменти, ухиляється від своїх обов’язків, гроші можуть бути стягнуті в примусовому порядку за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса на укладеному договорі про сплату аліментів.

Укладення договору про сплату аліментів є зручним виходом у такій ситуації. Цей документ повинен бути в письмовій формі і обов’язково має підлягати нотаріальному посвідченню. У ньому повинні бути визначені сума виплат і строки, протягом яких ці виплати повинні здійснюватися. Головне – будь-які умови договору повинні поважати права дитини, які встановлені законодавством.

Перевагою укладення договору про сплату аліментів є те, що в разі ухилення від обов’язків платника можна вимагати примусової виплати аліментів за виконавчим написом нотаріуса. Це спрощує вирішення питань, пов’язаних з небажанням батька давати згоду на виїзд дитини за кордон.

Якщо колишнє подружжя встановило розмір аліментів на дитину без конфліктів, угоду можна переглянути або розірвати за взаємною згодою сторін. 

Внесення змін у договір повинно відбуватися у тій самій формі, що і укладення договору, тобто в письмовій формі з наступним нотаріальним посвідченням.

Документи для договору про сплату аліментів на дитину

  1. Оригінали паспортів сторін (обов’язково вклеєне фото у 25 та 45 років);
  2. Оригінали реєстраційних номерів облікових карток платників податків (ідентифікаційних номерів);
  3. Оригінал свідоцтва про шлюб (якщо шлюб не розірвано);
  4. Свідоцтво народження дитини.

Поділ майна подружжя

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Договір про поділ майна подружжя – це юридичний документ, у якому встановлюються умови та порядок розподілу спільного майна між чоловіком і дружиною в разі розлучення або розриву їхнього шлюбу. Цей договір може бути укладений за взаємною згодою сторін і визначає, яким чином розподіляться спільно нажите майно, нерухомість, грошові кошти та інші цінності. Договір про поділ майна може також враховувати участь дітей та інші фактори, що можуть впливати на поділ майна подружжя. 

Цей документ може бути складений письмово та підписаний обома сторонами, а також нотаріально засвідчений при потребі або при бажанні.

Особливості договору поділу майна подружжя

Якщо неподільна річ, наприклад, автомобіль, не може бути фізично поділена між подружжям і один з них не згоден отримати грошову компенсацію за свою частку, або інша сторона відмовляється сплатити таку компенсацію та не внесла на депозитний рахунок суду відповідну суму, то суд визнає право власності кожного з подружжя на їхню частку в спільному майні без його фактичного поділу. Майно залишається у їхній спільній частковій власності.

У відповідності до законодавства, якщо одне з подружжя укладає, наприклад, кредитний договір у інтересах сім’ї, обидва подружжя стають спільними боржниками за цим договором. Тому якщо одне з подружжя виконало зобов’язання за цим кредитним договором, воно може вимагати від іншого подружжя відшкодування частини сплачених коштів. Якщо під час шлюбу об’єкт будівництва, наприклад, будинок, будується за кредитні кошти і не сплачується вчасно, він все одно підлягає поділу між подружжям. У цьому випадку суд може вирішити питання про поділ незавершеного будівництва між подружжям, враховуючи його готовність та можливість виділення окремих частин для кожної сторони, або вирішити відшкодування вартості будівництва або його частини у грошовій формі.

Документи, потрібні для договору поділу майна подружжя

  1. Паспорт та Ідентифікаційний код чоловіка та дружини;
  2. Св-во про реєстрацію шлюбу, якщо подружжя розлучене – свідоцтво про розірвання шлюбу або Рішення суду про розірвання шлюбу;
  3. Шлюбний договір (за наявності);
  4. Документи на кожний об’єкт рухомого та/або нерухомого майна;
  5. Довідка про зареєстрованих осіб у квартирі та/або будинку, який є предметом Договору.