Засвідчення копій

Під час процедури засвідчення нотаріус звіряє копію (або витяг з документа) з оригіналом документа, вірність якого він засвідчує.

Вірність копії документа, виданого фізичною особою, може бути засвідчена лише в тому випадку, якщо на оригіналі документа справжність підпису фізичної особи засвідчена нотаріусом або уповноваженою посадовою особою (в органах місцевого самоврядування, за місцем роботи, навчання чи лікування автора підпису).

Є обмеження щодо засвідчення низки документів, що засвідчують особу, а також посвідчень депутата, військового квитка, службових посвідчень та інших документів, зняття копій з яких не допускається.

Також, не може бути засвідчена копія додатка до документа, якщо нотаріусу не надана в оригіналі основна частина цього документа.

Нотаріус може засвідчити і вірність копії, знятої не з оригіналу, а з іншої копії документа.
Але тільки у випадку, якщо вірність копії-першоджерела у свій час належним чином була засвідчена і була видана тією ж юридичною особою (організацією), яка видавала і справжній документ.

Копія має бути в такому випадку надрукована на бланку юридичної особи, де має бути поставлена ​​печатка та зроблена відмітка про те, що оригінальний документ зберігається у справах цієї юридичної особи.

Копія з копії рішення суду може бути засвідчена нотаріусом, якщо на ній є відмітка про те, що це рішення суду набуло чинності. Нотаріус також перевірить наявність запису про те, що оригінал судового рішення зберігається у матеріалах судової справи (номер справи також має бути вказаний).

Якщо копія документа потрібна для використання на території іншої держави, посвідчення її вірності може бути зроблено лише після того, як буде легалізовано оригінал документа.

Для легалізації документів про освіту достатньо апостилю — так називається спеціальна форма, яка засвідчує, що документ про освіту, здобутий в одній країні, має чинність на території іншої.