Спадковий договір

Спадкові договори, предметом яких є нерухоме майно, засвідчуються нотаріусом із дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження.

Правовстановлюючий документ на майно після ознайомлення з ним нотаріусом повертається власнику майна (відчужувачу), а в тексті договору зазначаються назва цього документа, номер та дата його видачі та найменування юридичної особи, яка його видала.

Якщо предметом спадкового договору є майно, яке повинно бути зареєстроване відповідно до законодавства, нотаріус обов’язково вказує у тексті договору, що це майно повинно бути зареєстроване відповідним органом після смерті особи, яка передає його в спадок.

Подружжя має можливість укласти спадковий договір щодо майна, яке їм належить на праві спільної власності.

У спадковому договорі може бути визначено, що після смерті одного з подружжя спадщина передається другому, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до особи, яка отримала це майно за договором.

На майно, яке є предметом спадкового договору, нотаріус накладає заборону на його відчуження відповідно до установленої процедури. Ця інформація зазначається в усіх примірниках договору.

У випадку смерті особи, яка передала майно за спадковим договором, нотаріус може зняти заборону на відчуження за поданням особи, яка спадкує майно, та свідоцтва про смерть, яке видається органами реєстрації актів цивільного стану.

Після смерті особи, яка передала майно за спадковим договором, нотаріус повертає первинний документ, який підтверджує право на нерухоме майно, до відчужувача. Цей документ приєднується до примірника спадкового договору, який зберігається у нотаріуса. На поверненому документі нотаріус робить запис про перехід права власності до особи, яка спадкує майно, через спадковий договір.

Якщо особа, яка спадкує майно за спадковим договором, померла або юридична особа-спадкоємець ліквідована, відчужувач може письмово заявити нотаріусу про припинення дії цього договору. Ця інформація реєструється на всіх примірниках договору.