Договори щодо нежитлового приміщення

Нотаріус може посвідчити такі договори, що пов'язані з нежитловим приміщенням

Для заполнения данной формы включите JavaScript в браузере.

Ахматова 22

shrestha69y@gmail.com

0675088649

0674645261

Договір дарування нежитлового приміщення

Договір дарування нежитлового приміщення є одним з типів договорів дарування та має свої умови та правила, хоча він має свої особливості.

Цей договір стосується нежитлових приміщень, які використовуються для різних цілей, таких як виробництво, адміністрування, соціальне обслуговування, освіта, торгівля та культурні заходи, і не придатні для проживання громадян.

Угода передбачає безоплатну передачу об’єкта нежитлової нерухомості або його частини власності іншій особі. З моменту укладення цього документа приміщення переходить до власності нового власника.

Нежитлове приміщення – це частина будівлі або споруди, яка має певне призначення і обмежена будівельними конструкціями. Воно може бути виробничим приміщенням, будівлею адміністративного чи соціального призначення, торговим павільйоном чи культурною спорудою. Ці приміщення не призначені для проживання громадян.

Отже, якщо ви маєте намір подарувати або отримати в подарунок нежитлове приміщення, укладення безоплатного договору дарування є необхідним. 

Якщо вам потрібна допомога у виготовленні цього договору або юридична консультація, будь ласка, звертайтеся до нотаріуса Шрестха Джульєтта Говіндівна.

Особливості оформлення дарування нежитлового приміщення

Необхідно враховувати під час укладання договору, що ця угода повністю безоплатна. І якщо Вами подаровано нежитлове приміщення, воно відійде від вас безповоротно і вимагати за свій дар матеріальної компенсації або моральної вигоди незаконно.

Цивільний кодекс вимагає, щоб договір існував у письмовій формі з обов’язковою участю нотаріуса. Якщо нежитлове приміщення перебуває у власності кількох власників, то нотаріус засвідчує договір дарування відповідно до інших правових документів.

Державна реєстрація договору дарування нежитлового приміщення

Для правильного укладення договору дарування нежитлового приміщення слід дотримуватися ряду важливих вимог та правил, встановлених цивільним кодексом.

Перш за все, перехід прав на нежитлове приміщення новому власнику повинен бути обов’язково зареєстрований в державному реєстрі, що можна зробити у нотаріуса відразу.

Учасниками договору можуть бути як фізичні особи, що дарують і отримують приміщення, так і юридичні особи, включаючи приватних підприємців. Проте, є обмеження: договір дарування не може укладатися працівниками медичних, освітніх та інших соціальних установ, а також особами, що обіймають державні посади чи службовці банку.

Також важливо враховувати, якщо приміщення належить кільком власникам, для законності договору потрібна письмова згода всіх співвласників. Якщо дарувальник не може особисто зайнятися оформленням угоди, він може оформити довіреність на представника із зазначенням всіх необхідних деталей щодо об’єкта та умов дарування.

Перед укладенням договору дарування, нотаріус перевіряє його вірність та законність, пояснює сторонам правові аспекти угоди та засвідчує його дійсність. Необхідно також укласти угоду з урахуванням усіх характеристик приміщення, включаючи його адресу, площу, комунікації та інші деталі.

Договір оренди нежитлового приміщення

У процесі оренди завжди існують дві ключові сторони: орендодавець (особа, яка передає майно в оренду) і орендар (особа, яка бере майно в оренду). Документ, який встановлює умови користування майном, що здається в оренду, називається договором оренди (див. зразок).

Можливий широкий спектр об’єктів оренди, як рухомого, так і нерухомого майна. Проте, найчастіше до нотаріуса звертаються для оформлення і легалізації договору оренди житла, квартири, земельної ділянки, нежитлових приміщень, автомобілів та інших транспортних засобів.

Для кожного виду майна, яке орендується, складається окремий індивідуальний договір оренди, який враховує особливості самого майна і умови його використання під час оренди.

Особливості оренди різних видів майна

Договір оренди передбачає передачу майна в користування за плату на певний термін. Зазвичай цей договір укладається письмово, а для забезпечення його дотримання сторони можуть вирішити нотаріально оформити його угоду.

У разі договору оренди житла на тривалий термін, який становить три роки і більше, нотаріальне посвідчення стає обов’язковим, схоже на ситуацію з договором купівлі-продажу квартири. У процесі нотаріального посвідчення нотаріус вимагає витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно та правовстановлюючий документ, що підтверджує право наймодавця на житло, яке здається в оренду.

Договір оренди може стосуватися не лише житлових приміщень, але і транспортних засобів, наприклад, автомобілів. Якщо одна зі сторін – фізична особа, договір оренди автомобіля також має бути нотаріально оформлений, так само як і загальна довіреність на використання авто.

Договір оренди земельної ділянки на термін понад п’ять років також потребує нотаріального посвідчення. У деяких випадках можуть бути потрібні нотаріально засвідчені договори суборенди земельних ділянок.

Документи, потрібні для оренди нежитлового приміщення

Для фізичної особи:

1. Паспорт.
2. Ідентифікаційний податковий номер (Реєстраційний номер облікової картки платника податків).

Для юридичної особи:

1. Свідоцтво про державну реєстрацію (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).
2. Статут юридичної особи.
3. Довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).
4. Протокол (наказ) про призначення на посаду керівника та підтвердження його повноважень (або нотаріально засвідчена довіреність, яка підтверджує повноваження представника).
5. Протокол (рішення) загальних зборів юридичної особи щодо укладання договору оренди.
6. Паспорт представника юридичної особи.
7. Ідентифікаційний податковий номер представника юридичної особи.

Для нежитлового приміщення:

Для підтвердження права власності на нежитлове приміщення можна використовувати різні документи, такі як свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину тощо. Окрім цього, важливо мати витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно та провести незалежну експертну оцінку ринкової вартості цього нежитлового приміщення.